Відеозапис виступу Uлії ЛорD в програмі “Музика для дорослих” з М. Бурмакоюна на ТВі від 27.11.2012.
За цією ланкою на YouTube каналі Uлії ЛорD можна переглянути виконання наживо пісень “Танець душ”, “8 секунд”, “Тіло”, “Ліки”, “Сяєш”, “Танцюй! Ромео!”, “Радіо Джульєтта/Білим Снігом”.
Публікація на “Україна Молода”
Автор // Сашко Євтушенко
Новий довгоочікуваний альбом дещо призабутої, але самобутньої співачки Юлії Лорд прогнозовано привернув увагу багатьох прихильників нетривіальної альтернативної поп–музики. Особливо таких, які звикли вдумливо ставитися до проявів модерної співочої лірики і загалом актуальної сучасної культури. Цей несподіваний ентузіазм з боку тих, хто любить і добре пам’ятає пісні Юлії Лорд з часів появи альбому «Танець душ» наприкінці 90–х і спільних експериментів із групою «Скрябін» був викликаний до того ще низкою живих концертних презентацій альбому «8 секунд». Водночас молоде покоління фанів мало реальну змогу оцінити Юлію Лорд як абсолютно нове явище на модерній сцені. Показово, що на тлі очевидного застою у царині альтернативної музики, на тлі браку нових ідей і меседжів такий продукт як концертна програма «8 секунд» насправді був більш ніж переконливим. Це довела його презентація у Києві.
Читати далі »
Публікація на RockYou.
Что бы там ни говорили, концерт получился в доску индовый. А кто считает, что «инди» и «рок» не могут соседствовать в одном предложении с «Lord», тот точно не был ни на одном ее выступлении. Да и на деле Юлия подтверждает эту независимость – от привязанности к продюсерам, лейблам до даже потребительских запросов.
Не прочитав тысячи книг – не станешь писателем. Не отыграв десяти концертов – не станешь музыкантом. Не уходя в затишье на несколько лет – не станешь Юлей Lord.
Мы-то привыкли, что затишьем все и заканчивается. И никакой бури потом не будет. Но она грянула.
Кто знал, что после долгого молчания можно так жахнуть? Я стою, и мне кажется, что на сцену с бэкстэйджа сошли Metric или что-то в этом духе, такое же флагманское и взрывающее. Ангельский женский вокал, крепкие парни с гитарами, такой поп-роковый саунд и все эти трип-хоповые штучки. Но к чему это все без привлекательно извивающегося девичьего силуэта на фоне лепящего в глаза света?
Людей в Бочке, как огурцов в бочке – дурацкий каламбур, но так и есть. Меж тем, в толпе мелькает Положинский, радостно на всех взирает и одобрительно качает головой. Сашку явно нравится.
Читати далі »
