• Організація концертів: +38 067 402 88 92, +38 050 600 47 64, +38 067 235 65 46
  • Юлия Lord: приключения кулона и здоровый эротизм


    Публікація на RockYou.

    Что бы там ни говорили, концерт получился в доску индовый. А кто считает, что «инди» и «рок» не могут соседствовать в одном предложении с «Lord», тот точно не был ни на одном ее выступлении. Да и на деле Юлия подтверждает эту независимость – от привязанности к продюсерам, лейблам до даже потребительских запросов.

    Не прочитав тысячи книг – не станешь писателем. Не отыграв десяти концертов – не станешь музыкантом. Не уходя в затишье на несколько лет – не станешь Юлей Lord.

    Мы-то привыкли, что затишьем все и заканчивается. И никакой бури потом не будет. Но она грянула.

    Кто знал, что после долгого молчания можно так жахнуть? Я стою, и мне кажется, что на сцену с бэкстэйджа сошли Metric или что-то в этом духе, такое же флагманское и взрывающее. Ангельский женский вокал, крепкие парни с гитарами, такой поп-роковый саунд и все эти трип-хоповые штучки. Но к чему это все без привлекательно извивающегося девичьего силуэта на фоне лепящего в глаза света?

    Людей в Бочке, как огурцов в бочке – дурацкий каламбур, но так и есть. Меж тем, в толпе мелькает Положинский, радостно на всех взирает и одобрительно качает головой. Сашку явно нравится.
    Читати далі »

    Рецензія Володимира Сіваша на альбом “8 секунд”

    Ulia Lord: новый альбом
    Автор // Владимир Сиваш

    www.ego.com.ua

    Ровно год назад, в конце 2011-го, синглом «∞ секунд» после довольно продолжительного перерыва дала о себе знать Ulia Lord – отечественная инди-артистка: она была в струе альтернативного попа еще во второй половине 90-х, когда его представляли буквально считанные проекты. Причем, люди эти действительно имели значение, каким-то чудом попадали в массовый эфир, а не сидели по подвалам. Впрочем, немало с того момента пошло по-другому. Так, соратники Юли по далеким временам «Скрябiн» – сегодня уж совсем другая группа (а ведь их древний альбом «Птахи» хоть тогда, хоть сейчас можно с гордостью показывать любым западным продюсерам). Так вот, многое пошло по-иному, но Ulia Lord – нет.

    Выходящий сейчас официально диск – спустя год после сингла – с таким же названием «∞ секунд» с успехом воспроизводит систему координат Лорд, какой мы ее знаем последние 15 лет. Это, конечно, не значит, что пластинка звучит старо – нет, просто дух, посыл, стилистическая парадигма очерчены примерно в том же русле. Чувственного электронно-гитарного нуар-попа. Минорного, ночного, иногда инфернально-сумрачного, но чаще – оборачивающегося торкающей декадентской романтикой.

    Жанрово и по саунду данная система, понятно, делит вектор между атмосферной ноктюрнал-электроникой Depeche Mode с отзвуком «кьюровщины», тенью дарк-вейва и гитарной «альтернативой» с броскими поп-хуками, которая развивается с середины 90-х и по сей день. Текстуры проработаны тщательнейшим образом (все-таки электроника преобладает) – часто интенсивные, многослойные, однако же, призванные не «нагрузить», а создать особенную ауру. Тексты Юли – в них одновременно меланхолия и надежда, упадок и, наоборот, энергетический всплеск, бесконечный поиск (все, в основном, на тему чувств) – тоже «работают» на эту ауру.

    Еще одна черта творчества Лорд – те самые хуки, мелодии, то есть, способность сочинять запоминающиеся, хваткие песни. Половина композиций на «∞ секунд» – как интенсивные боевики, так и «разреженные» баллады – быстро западают в ухо.

    В наши дни записывать песни и лонгплеи можно быстро, однако, насколько я знаю, это не случай Юлии Лорд. Она – пусть такая практика и стоит времени – прорабатывает каждую тему скрупулезно на всех уровнях, что называется «вынашивает». Что ж, это заметно. В положительном смысле.

    Мене цікавить творчість як рух особистісних переживань, а не гонитва за шаблонами

    Інтерв’ю з нагоди концерту 1 грудня в київському арт-пабі “Бочка”

    Uлія Лорd співачка з майже детективною біографією: стрімко спалахнула наприкінці дев’яностих, здобула репутацію та загальноукраїнську популярність, потім «через деякі обставини» зникла, в 2008-у в пресі анонсувався «come back» української рок-діви, але публіка отримала лише синґл.. Що і як буде тепер, після виходу повноформатного студійного альбому?
    В жовтні презентували нове відео на пісню ТІЛО. Нагадаю, що перед тим в травні першою анонсувала альбом пісня «8 секунд». І от вже 1 грудня відбудеться презентація самого альбому. Далі будуть концерти, запис нових пісень, які виливатимуться в альбоми.

    Робота над альбомом «8 секунд» тривала кілька років. Чим це обумовлено і хто над ним працював?

    Після тривалих пошуків у 2010 році стало зрозуміло з ким мені вдасться зробити гарний музичний одяг для нового матеріалу. Записували альбом з одним із найкращих київських саунд-продюсерів (а таких всього декілька) – Олегом Яшніком. Відбувалося це в резиденції звуку Stasrecords в Москві. Останнім часом тут втілюють свої задуми Луї Франк, Дмитро Шуров Pianoboy, Бозон Хікса Юри Хусточки, Юрій Усачьов. Також друзями студії є група Бі-2. Це особливе місце. Студія відрізняється тим, що це атмосферний простір для створення музики. Це не просто робочі кімнати з якісним обладнанням, як всі звикли собі уявляти студію звукозапису. Студія знаходиться в будові лаконічного північно-європейського дизайну оточеній лісом, в якій є велика кімната для відпочинку з роялем і каміном, де музиканти можуть відновити сили. Це мене дуже вразило і налаштувало особливим чином на роботу. Багато чого я робила не так, як звикла. Наприклад, записувала вокал сама без звукорежисера. Хоч і не дуже зручно було запускати і зупиняти запис, проте було легко і весело, як у грі. Награвала деякі партії сама, чого раніше не робила. Дуже допоміг під час запису нових пісень Ростік Домішевський. Свіжим поглядом вичисляв якісь варті виправлення деталі. Мастеринг альбому робив американський саунд-продюсер Scott Llamas на своїй студії в Каліфорнії.

    Пісні альбому «8 секунд» мелодійні, але далекі від традиційної структури шлягерів «куплет-приспів»…

    Мене цікавить творчість як рух особистісних переживань, а не гонка за шаблонами. Шукаю певні мелодії, музичні рішення. Можливо дещо незвично виходить, але, думаю, саме це і приваблює слухачів до моїх пісень. Тим не менше, задумуючи їх керуюся формою куплет-приспів. З такої точки зору тоді і найсвіжіший синґл Мадонни “Turn Up The Radio” не вписується в цю концепцію.
    Читати далі »

    1. Сторінки:
    2. 1
    3. ...
    4. 5
    5. 6
    6. 7
    7. 8
    8. 9
    9. 10
    10. 11
    11. ...
    12. 18